Уран-торієве зруденіння шовних зон Українського щита та еволюція складу глибинних флюїдів у докембрії

ЗаголовокУран-торієве зруденіння шовних зон Українського щита та еволюція складу глибинних флюїдів у докембрії
Тип публікаціїJournal Article
Рік публікації2020
АвториУсенко, ОВ
Abbreviated Key TitleDopov. Nac. akad. nauk Ukr.
DOI10.15407/dopovidi2020.10.045
Номер видання10
РозділНауки про Землю
Нумерація сторінок45-53
Дата публікації10/2020
МоваУкраїнська
Анотація

Геохімічні властивості урану і торію і геологічна будова рудопроявів Голованівської та Інгулецько-Криворізької шовних зон співвіднесені зі зміною складу мантійних розплавів і флюїдів у археї—палеопротерозої. Показано, що утворення родовищ урану і торію на Українському щиті стало можливим у протерозої, коли окислення і кислі флюїди, що переважали в архейських мантійних розплавах, замінилися нейтральними і лужними водно-хлоридно-калієвими. Це зумовило накопичення торію (більшою мірою) і урану (меншою мірою) у гранітних магмах, шарі часткового плавлення кори, куди вони надходили у вигляді хлоридних комплексів. З цими процесами пов’язані рудопрояви монациту в мікроклінових гранітах і пегматитах бердичівського і кіровоградського комплексів, що утворилися 2,1—1,9 млрд років тому. Збагачення корових осередків плавлення ураном найінтенсивніше відбувалося після 2,0 млрд років тому (максимально 1,8—1,65 млрд років тому), коли у складі мантійних карбонатно-фторидно-натрієвих флюїдів ураніл-карбонатні іони надходили до кори, де вони змішувалися з розплавами існуючих осередків плавлення. Зміна pH середовища зумовлювала розпад комплексних сполук і вивільнення групи уранілу, відновлення урану до U 4+ у присутності графіту та магнетиту і на геохімічних бар’єрах з кислою реакцією, а активність гідроксил-іонів забезпечувала утворення бранеритової структури.

Ключові словаторій, Український щит, уран, шовні зони