Досліджено вплив геміну (донора монооксиду вуглецю (CO), що утворюється за рахунок дії гемоксигенази) на теплостійкість проростків пшениці і можливу участь активних форм кисню (АФК) як посередників у реалізації стреспротекторних ефектів екзогенного CO. Обробка проростків геміном у концентраціях 0,5—5,0 мкМ спричинювала істотне підвищення їх стійкості до ушкоджувального прогріву (10 хв при тем пературі 45 °C). За умов дії геміну спостерігалося транзиторне збільшення вмісту пероксиду водню у коренях з максимумом через 2 год від початку обробки. Також тимчасово підвищувалася активність позаклітинної пероксидази. Обробка коренів інгібітором пероксидази азидом натрію усувала як спричинюване дією геміну підвищення активності позаклітинної пероксидази, так і зростання вмісту пероксиду водню у коренях. Водночас обробка інгібітором НАДФH-оксидази імідазолом майже не впливала на прояв ефекту підвищення вмісту H2O2 за умов дії геміну. У разі обробки проростків скавенджером пероксиду водню диметилтіосечовиною підвищення вмісту H2O2 та зростання теплостійкості після дії геміну не спостерігалося. Також усі досліджувані ефекти геміну усувалися під впливом скавенджера CO гемоглобіну. Зроблено висновок про роль генерованих позаклітинною пероксидазою АФК як посередників у процесі індукування теплостійкості проростків донором CO.