Вміст брадикініну у крові хворих на COVID-19 та цукровий діабет

Автор(и)

  • М.Д. Тронько ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7421-0981
  • В.В. Пушкарьов ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5940-5510
  • О.І. Ковзун ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6906-6636
  • Л.К. Соколова ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0011-0106
  • Н.І. Левчук ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0482-5176
  • В.М. Пушкарьов ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0347-7771

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.04.072

Ключові слова:

коронавірусна інфекція, брадикінін, цукровий діабет

Анотація

Для пояснення причин гострого респіраторного синдрому, який виникає внаслідок інфікування коронавірусом-2 (SARS—CoV-2), висунуто дві гіпотези: теорія цитокінового і теорія брадикінінового шторму. Згідно з першою гіпотезою, підвищення рівня цитокінів, насамперед інтерлейкіну-6, спричиняє багатосистемні патологічні прояви COVID-19, зокрема гостре ураження легенів і респіраторний дистрес-синдром у тяжко хворих пацієнтів. Теорія брадикінінового шторму підкреслює важливість зниження кількості ангіотензин-перетворювальних ферментів у епітеліальних клітинах легенів, що призводить до нездатності розщеплювати брадикінін та аналог брадикініну des-Arg9-BK. Мета роботи — порівняльне дослідження рівня брадикініну в крові хворих на цукровий діабет і пацієнтів, що перехворіли легкою та важкою формами COVID-19. Показано, що рівень брадикініну вірогідно зростав у хворих на діабет. У хворих на цукровий діабет і COVID-19 спостерігалося незначне зростання кількості брадикініну, що вірогідно не відрізнялося від показників у пацієнтів із цукровим діабетом. Водночас кількість інтерлейкіну-6 вірогідно зростала у хворих на цукровий діабет і найістотніше у пацієнтів із гострою формою COVID-19.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Tsymbalyuk, V. I., Tronko, M. D., Popova, V. V., Kovzun, O. I., Orlenko, V. L., Pushkarev, V. M., Sokolova, L. K.

& Pushkarev, V. V. (2023). COVID-19 and endocrine system. Bila Tserkva: Chas Zmin Inform (in Ukrainian).

Pushkarev, V. M., Kovzun, O. I., Levchuk, N. I., Pushkarev, V. V., Sokolova, L. K. & Tronko, M. D. (2023). The role of bradykinin in the development of COVID-19 and other diseases. Endokrynologia, 28, Nо. 4, pp. 349- 362 (in Ukrainian). https://doi.org/10.31793/1680-1466.2023.28-4.349

Turnic, T. N., Popadic, V., Klasnja, S., Sekulic, A., Nikolic, N., Zivkovic, V., Jeremic, N., Andjic, M., Draginic, N., Srejovic, I., Jeremic, J., Zdravkovic, M. & Jakovljevic, V. (2022). Bradykinin and galectin-3 in survived and deceased patients with COVID-19 pneumonia: an increasingly promising biochemical target. Oxid. Med. Cell. Longev., 2022, 7920915. https://doi.org/10.1155/2022/7920915

Wilczynski, S. A., Wenceslau, C. F., McCarthy, C. G. & Webb, R. C. (2021). A cytokine/bradykinin storm comparison: what is the relationship between hypertension and covid-19? Am. J. Hypertens., 34, Nо. 4, pp. 304-

https://doi.org/10.1093/ajh/hpaa217

Cooper, S. L., Boyle, E., Jefferson, S. R., Heslop, C. R. A., Mohan, P., Mohanraj, G. G. J., Sidow, H. A., Tan,

R. C. P., Hill, S. J. & Woolard J. (2021). Role of the renin-angiotensin-aldosterone and kinin-kallikrein systems in the cardiovascular complications of COVID-19 and long COVID. Int. J. Mol. Sci., 22, Nо. 15, 8255. https:// doi.org/10.3390/ijms22158255

Rex, D. A. B., Vaid, N., Deepak, K., Dagamajalu, S. & Prasad, T. S. K. (2022). A comprehensive review on current understanding of bradykinin in COVID-19 and inflammatory diseases. Mol Biol Rep., 49, Nо. 10, pp. 9915- 9927. https://doi.org/10.1007/s11033-022-07539-2

Rex, D. A. B., Deepak, K., Vaid N., Dagamajalu S., Kandasamy R. K., Flo T. H. & Keshava Prasad, T. S. (2021). A modular map of bradykinin-mediated inflammatory signaling network. J. Cell Commun. Signal., 16, Nо. 2, pp. 301-310. https://doi.org/10.1007/s12079-021-00652-0

Hoevenaar, M., Goossens, D. & Roorda, J. (2020). Angiotensin-converting enzyme 2, the complement system, the kallikrein-kinin system, type-2 diabetes, interleukin-6, and their interactions regarding the complex COVID-19 pathophysiological crossroads. J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst., 21, Nо. 4, 147032032097909. https://doi.org/10.1177/1470320320979097

Campbell, D. J. (2018). Neprilysin inhibitors and bradykinin. Front. Med. (Lausanne), 5, 257. https://doi. org/10.3389/fmed.2018.00257

Hirano, T. (2021). IL-6 in inflammation, autoimmunity and cancer. Int. Immunol., 33, Nо. 3, pp. 127-148. https://doi.org/10.1093/intimm/dxaa078

Sharma, J. N. (2014). Basic and clinical aspects of bradykinin receptor antagonists. Prog. Drug Res., 69, pp. 1-14. https://doi.org/10.1007/978-3-319-06683-7_1

Dagnino, A. P. A., Campos, M. M. & Silva, R. B. M. (2020). Kinins and their receptors in infectious diseases. Pharmaceuticals (Basel), 13, Nо. 9, 215. https://doi.org/10.3390/ph13090215

Lau, J., Rousseau, J., Kwon, D., Bénard, F. & Lin, K.-S. (2020). A systematic review of molecular imaging agents targeting bradykinin B1 and B2 receptors. Pharmaceuticals (Basel), 13, Nо. 8, 199. https://doi.org/10.3390/ ph13080199

##submission.downloads##

Опубліковано

20.08.2024

Як цитувати

Тронько, М., Пушкарьов, В., Ковзун, О., Соколова, Л., Левчук, Н., & Пушкарьов, В. (2024). Вміст брадикініну у крові хворих на COVID-19 та цукровий діабет. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, (4), 72–78. https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.04.072

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають