Отримано ряд епоксиполіуретанових композиційних матеріалів з різним вмістом полі-3-гідроксибутирату (ПГБ). Кількість ПГБ в композиції становила від 0,1 до 3,0% за масою. Було встановлено, що міцність на розрив композиційних матеріалів змінюється нелінійно та залежить від концентрації ПГБ. Епоксиполіуретанова композиція, що містить 0,1% за масою ПГБ має максимальне значення міцності на розрив 23,0 МПа. Введення ПГБ до складу композиції приводить до збільшення відносного подовження на 10–30%. За даними ІЧ спектроскопії, введення ПГБ до складу епоксиполіуретану (ЕПУ) приводить до змін у структурі полімеру за рахунок утворення міжмолекулярних водневих зв’язків між гідроксильними, амінними групами ЕПУ матриці та естерними групами ПГБ. Досліджувані епоксиполіуретанові композиційні матеріали з ПГБ біосумісні і можуть бути рекомендовані для створення нових біологічно активних кісткових імплантатів для стоматології.