Доведено визначальну роль флюїдно-лікваційної диференціації у формуванні самородномідного зруденіння в базальтах нижньовендських трапових комплексів Західної Волині. Оскільки встановлено, що кристалізація плагіоклазу відбувалася при 1200–1135 °С, і в лейстах плагіоклазу виявлено вкрапленість самородної міді, то можна стверджувати, що мідь на момент становлення базальтової товщі існувала в розплаві у вигляді дрібних крапель рудної речовини. Вони в процесі ліквації відділилися від силікатного розплаву за тих самих температурних умов з подальшим перерозподілом і перенесенням у середовищі глибинного високотемпературного флюїду та відкладанням на геохімічних бар’єрах. Це стало підставою для обґрунтування флюїдно-лікваційної гіпотези походження самородномідної мінералізації.