Вперше дається кількісне визначення експериментально відомого усталеного кругового потоку Прандля (1949), який виникає під час кругової хвилі в контейнері. Потік пов’язується із сумарним ефектом (псевдо-) імпульса крізь меридіональну площину та усередненою хвильовою ейлерівською течією, яка описується рівнянням Крейка—Лейбовича. Побудована аналітична нев’язка теорія підтверджується існуючими експериментальними даними.