З використанням власної експериментальної модельної системи для вивчення феномена bystander response в соматичних клітинах людини (спільне культивування лімфоцитів периферичної крові різностатевих донорів, що дає можливість розрізняти клітини-індуктори і клітини-свідки за наявністю або відсутністю статевої Y хромосоми) досліджено особливості взаємодії між малігнізованими і нормальними клітинами людини. Для досліджень було сформовано дві групи спостереження: група порівняння — сім умовно здорових добровольців, необтяжених анамнезом (п’ять жінок, двоє чоловіків), які заперечували свідомий контакт з іонізуючою радіацією та іншими мутагенними факторами, група онкохворих — сім осіб (п’ять чоловіків, двоє жінок) з діагнозом первинна В-клітинна хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) до початку специфічної терапії. Встановлено, що кокультивування клітин крові осіб з діагнозом ХЛЛ (клітини-індуктори) з інтактними лімфоцитами периферичної крові здорових осіб (клітини-свідки) спричиняє підвищення частоти хромосомних аберацій в нормальних клітинах (1,52 ± 0,30 і 3,31 ± 0,50 на 100 метафаз відповідно, p < 0,001), що підтверджує розвиток прямого пухлино-індукованого ефекту свідка.