Заголовок | Модель Кошланда як метод аналізу ферментативної реакції дерацемізації |
Тип публікації | Journal Article |
Рік публікації | 2021 |
Автори | Верьовка, ОC, Колодяжна, АО |
Abbreviated Key Title | Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. |
DOI | 10.15407/dopovidi2021.01.084 |
Номер видання | 1 |
Розділ | Хімія |
Нумерація сторінок | 84-92 |
Дата публікації | 1/2021 |
Мова | Англійська |
Анотація | Чотириточкова локаційна модель Кошланда застосована для розгляду деяких ферментативних реакцій дерацемізації. Послідовна модель — це теорія, яка описує кооперативність білкових субодиниць. Вона постулює, що конформація білка змінюється з кожним зв’язуванням ліганду, таким чином послідовно змінюючи його спорідненість до ліганду в сусідніх сайтах зв’язування. Коли субстрат зв’язується з актив-ним центром однієї субодиниці ферменту, інші субодиниці активуються. Можливість альтернативного зв’язування як субстрату, так і продукту ферментативної реакції може бути оцінена на основі відомих даних про структуру всіх чотирьох замісників хірального атома та їх відповідності лігандній специфічності відповідних секторів ферменту. Зроблені теоретичні висновки перевірені на прикладі ферментативної дерацемізації деяких гідроксифосфонових кислот. У результаті заміни етоксильних груп в атомі фосфору на ізопропоксильні і збільшення обсягу замісника істотно збільшився енантіомерний надлишок продукту гідролізу гідроксифосфонату. Звідси зроблений висновок, що ключовим критерієм ефективного або неефективного проходження реакції є співвідношення розмірів і ступеня гідрофобності відповідних замісників у асиметричному реакційному центрі. |
Ключові слова | Candida Antarctica lipase, кінетичне розділення, ліпази, модель Кошланда, ферменти |