Порошок магнетиту (FeO · Fe₂O₃ aбо Fe₃O₄) отримано хімічним методом осадження FeCl3 · 6H₂O та FeCl₂ · 4H₂O в присутності гідразину N₂H₄ при температурі 80 °C. Методами рентгенофазового аналізу, інфрачервоної спектроскопії та скануючої електронної мікроскопії досліджено фазовий склад і морфологію синтезованого порошку, визначено його питому поверхню та магнітні властивості, зокрема питому намагніченість, коерцитивну силу, залишкову індукцію. Встановлено, що за складом синтезований порошок представлений магнетитом як основною фазою з невеликою домішкою гематиту. Розмір частинок отриманого магнетиту 33—84 нм, вони схильні до агломерації, а також мають суперпарамагнітні властивості (питома намагніченість — 35 А · м²/кг, коерцитивна сила — 0,24 кА/м, залишкова індукція — 0,009 Тл), що робить його перспективним для створення біокомпозитів.